Українські жінки у горнилі модернізації

Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене, зі століттями усталеним трибом і ритмами життя українських жінок кінця ХІХ століття, радикально змінюючи їхні соціальні ролі, повсякденні практики, систему цінностей, світогляд, сфери діяльності. Та що насправді нам відомо про те, як модернізація змінювала жінок і як самі жінки брали участь у процесах модернізації в Україні у найважливіший і переломний її період – у першій половині ХХ ст.? Де були і що робили українські жінки у вирішальні моменти історії України першої половини ХХ століття? Як змінювалося їхнє бачення власного призначення в добу тотальної модернізації? Як суспільство сприймало емансипацію жінок? Що робили вони, коли чоловіки воювали на численних фронтах першої світової? Як поводилися жінки під час примусової колективізації? Як переживали нацистських окупантів? Чи боролися жінки з радянською владою у національному підпіллі? Чи каралися у Гулагу як політичні в’язні? Чи жінки брали участь у тих подіях нарівні з чоловіками і наскільки особливим був їхній досвід? Чи вони досвідчили найбільш драматичні та доленосні історичні зміни інакше? Що для них означало „бути жінкою” в Україні в добу радикальної модернізації? Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – поворотний період у світовій історії, коли змінювалося усе – і технології, і ідеології, і суспільні відносини. Ідеї жіночої емансипації поширилися у середовищі української інтелігенції та спонукали жінок різних верст прагнути розширення своїх прав та можливостей самореалізації. Та чи було тогочасне суспільство готове до серйозних змін у поглядах на гендерні відносини?