Джозеф Ділейні: Учень відьмака

Мене звуть Том. І я —сьомий син сьомого сина. Мої батьки віддали мене в учні до справжнього Відьмака. Я так само мушу оволодіти цим ремеслом. Більшість учнів Відьмака були занадто ліниві та неслухняні. Вони не змогли завершити навчання. Дехто навіть загинув… Але я — сьомий син сьомого сина. Я можу бачити привидів. І мені судилося захищати цей світ від потойбічних створінь. Ну якщо я, звісно, подолаю всі ці тренувальні випробування і не накою дурниць… Це наче нескладно. Головне, що заповів мені Відьмак, — не розмовляти з дівчатами в гостроносих туфлях. Бо дівчата в такому взутті — найнебезпечніші та найжорстокіші відьми у світі. Саме одна з них тільки-но врятувала мене від бешкетників. Як же я міг не заговорити з нею? До речі, її ім’я Аліса. І, здається, я втрапив у серйозну халепу…